Микола Серпень: Та не вийде у нього і тіло, і душу убити,
Не хитнеться ні стрій, ні народ, ані змучений край!
І на день Перемоги скажуть тихо заплакані діти:
\"Ми здолали, татусю наш любий, тепер спочивай!\"
Здається закінчити потрібно було б приблизно таким катреном. Бо ніщо не має бути даремно. Нових досягнень!
Микола Серпень: \"Вручає ж долю, мов квиток, Всевишній,
Тому із нею мусимо іти,
Лишаючи життя свого сліди
Сьогоднішні, вчорашні і колишні\". -Так і є!І кожному персонально і для країн також.
Микола Серпень: Чудовий вірш! Дуже дотепно і мудро про те, що природу потрібно перш за все берегти. Особливо на тлі того, що звір віковічний тут у нас творить. Слава Україні!
Микола Серпень: Закономірна оцінка, хоча не все так сумно. Справедливо сказано, що зброя нам зараз важливіша ніж будь яка обіцянка на майбутнє. Але не ми того звіра виростили, і маємо право запитати напряму - як ще довго нам чекати їх прозріння...
Микола Серпень: Ви демонструєте такий чудовий розбір картини в такому зрілому філософському полі, що навіть дух забиває! Таке шалене проникнення в сутність речей. Ви не боїтеся цього свого дару?
Микола Серпень: Такий він, націлений у вічність з самого початку, як вічна наша боротьба, і псевдонім вибрав віковий на виріст і прославив його не менше свого вченого співбрата. Вічна йому пам\'ять! А Вам щира подяка за такий чудовий вірш.
Микола Серпень: Все буде добре, довіртесь долі. Ми ж насправді не завжди знаємо де наше справжнє щастя і часто крок від нього, це на ділі десятки кроків назустріч...
Микола Серпень: Все набагато краще виглядить на ділі, але прибіднятись, це ж наша національна риса і, якщо вона не шкодить, а може допомогти ще більше отримати, то чому б і ні...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
