Радомір: Ок), якщо Ваша воля:
1. Розкажи мені щось сьогодні,
Нехай знову почую твій голос.
\"твій\" - зайве слово, бо само собою зрозуміло чий голос має звучати, це логічно випливає з першого рядка, ритміка не програє. Як варіант \"твій\" можна за потреби замінити на прикметник (тихий, ніжний, рідний, дивний..т.п, Вам як автору видніше.
2.\"наприклад\" - звучить надто книжно, \"як хоча б...\" - як варіант,ніби звучить природніше при звертанні до коханої людини, мо у Вас є кращий варіант?
3.Наприклад, як напередодні
ти хотів, щоб я була поруч.
\"я\" - також необовязково писати, бо зрозуміло хто має бути поруч (\"була\")
4.Обійми мене, візьми волосся рукою,
Нехай твій запах відчую,
Бо без тебе немає спокою.
Та коли ти зі мною - живу я.
Обійми, візьми волосся рукою,
Нехай запах (терпкий/відразу/різдвяний...Ваш варіант) відчую.
Бо сама вже не маю споко́ю,
Та коли ти зі мною - живу.
5.Нехай подивлюсь в твої очі,
І побачу окраєць неба.
На вухо щоночі шепочеш,
Що крім мене нікого не треба
Нехай подивлюсь в (карі, сині, ніжні, щирі...) очі,
І побочу окраєць неба.
На вушко щоночі шепочеш, (\"вухо\" в ліричному творі ріже слух)
\"крім тебе нікого не треба\" (пряма мова додає інтимності і правдивості віршу, правда ж читаючи цей рядок Ви почули ЙОГО? )
Даруйте за багатослівність, просто вирішив поділитись з деякими моментами прочитання Вашого твору. Це не критика, а підказки. Сам вчуся. З
Радомір: Класна поезія, Вікторе!
Лише одна редакторська ремарка: ГОСТ - государственній стандарт, тобто відвертий русизм, хоча як тотальний знак оклику...певно може бути...як гадаєте?
Радомір: Оу, Ваша реакція на вірш дарує посмішку та хороший настрій, дякую! ...а зачароване кульбабове зринуло на папері у січневу ніч певно жартома, словом, приблуда, що дарує тепло)
У Вас навіть критика так вплітається гнучко, що не ламає бажання писати, а навпаки...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
)
, тільки б займенників трохи менше...вірш від того б виграв...