Радомір: Анастасіє, вірш зовсім по-іншому читається і набуває глибини після того як з коментарів стає зрозумілим про що...додайте ремарку, чи посвяту...налаштуйте на хвилю...
Радомір: Ви ж в курсі, що і мені довподоби метафорична мова і намагаюсь її помічати та використовувати...
Ось таки останній Ваш приклад у пять рядочків - надзичайно поетична мова, в тих рядках виростає цілий світ!
але ось тут Січень рум\'яним пухтеликом свята на писку лисички-часу́ танцюватиме.. на девять слів лише одне активне дієслово, ...і виникає нагромадження і якщо промовити цей рядок в голос будь-кому, певен ніхто з першого разу не зрозуміє , що то січень буде танцювати...хоча у задумі була метафара чи навіть не одна...
повертаючись до першого коменту, мені цікава Ваша думка принайні на перші два, прокоментуйте, пліз, чи спростуйте зауваги...цікава Ваша думка щодо конкретних моментів
Радомір: Ягуаронді, можна я сьогодні буду критичним?
Перший рядок класний, в кращих традиціях! Але далі починається щось неймовірне...
1.Під скрипки гальма - не певен, що розумію про що мова, хоча здогадуюсь, мо під скрипи?, під скрипучі гальма?...Хоч на скрипці не граю, але на контрабасі вже чимало часу (діти називають великою скрипкою), але гальма ні у контрабаса, ні у скрипки не знаю де знаходяться)
2. хизувальник понтів...насправді слово хизувальник зайве з логічної точки зору, у цьому словосполученні виникає логічна тавтологія, бо коли показують понти, це і є хизування іншими словами.
3. ладнав SMS. - ?, схоже Ви відкриваєте нову мову
4.А в серця химері заграли музики - таке відчутя, ніби розгортаю обгортку, а там ще одна, а за нею, ще...це я про те, що треба добряче сконцентруватись, щоб уявити химеру серця
Окрім першого і останнього рядка все читається так тяжко, що просто ах, а винні у тому складні іменники та їх нагромадження
але, завершили так як почали - поетично А він підійшов, доторкнувся рукою і… неба з горнятка мого попросив…
Гадаю, пробачите мій редакторський запал)
А о це таки звучить, оцініть
На хвилечку вийшла, щоб сонця вдихнути і випити неба хоч кілька ковтків.
...
А він підійшов, доторкнувся рукою і… неба з горнятка мого попросив…