Innessanew: Дуже мудро і цікаво... Цілком згідна з такими висновками. Гарно висловили, дякую.
А ще цікаво, що вірш навіяний Надеждою, а перегукується і з моїм, ще й картинка - дуже схожа...Цікавезно) Якась хвиля пішла загальна?))..Гарного дня Вам!
15.11.2013 - 12:11
Хвиля знеіри... в свої сили. Дякукю за коментар і підтрику... Шкодую, що не знаю, як звертатися, Інна (???).
А вже давно в друзях!!!
Innessanew: Тещі - вони ж міцні (маю надію ),
Третина року із зятем - "Пурген" вже не діє,
У боротьбі за покращення мікроклімату вдома -
Зміцнений імунітет і забута втома! Дякую за ранкову усмішку - гарний початок дня!!!
Innessanew: Гарно підмічено і, як завжди, чудово і повноцінно передано!!!
А взагалі - "Аз", що означало "Я", стояло якраз на першому місці серед літер... А потім уже так сталося, що нівелювали особистість...
Хорошого дня, Валю, літнього тепла в душі і гарного настрою!)
15.11.2013 - 10:44
пані Інесо! вдячна! я врахувала Вашу підказку... і тепер уже вірш мій, може не такий легенько-смішнуватий, зате - тут є над чим подумати... справа в тому, що Ви абсолютно праві - саме тому з першого місця "я" опинилося на останньому, саме тому, що виникла "ідея" нівелювати до останнього саме людську особистість...
гляньте, якщо маєте хвилину - на нову редакцію... цікаво, яким буде "нове" ваше враження...
Innessanew: Доброго ранку, Золотоволоско!!! І чудового дня, і приємного вечора, і ніжної ночі, і доброго здоров'я, і всього найкращого!..) І ще тисяча гарних вітальних побажань!!!
21.11.2013 - 15:10
Все твои пожеланья соберу я в букет,
целовать буду и, прижимая к груди,
с птицей счастья тебе передам я привет,
принесет тебе радость с надеждою. Жди.
Innessanew: Даа..
Мораль здесь одна и для всех поэтесс:
Интригу плетешь - (сразу, а не потом)
Учитывай и темперамент, и вес,
Чтоб загадку не прятать за темным стеклом.
14.11.2013 - 14:59
Задумаешь стать этуалью -
Обзаведись густой вуалью...
Innessanew: Замилувалася цим дивом!.. Дякую!!! Художнице - браво!
Приходить Носталджі сама, непрошено,
На чай імбирний, і цукати їсть,
У вечори, що снігом запорошені,
Це давній, частий, "незабутній" гість.
Печаль-подружку на вечерю може
Привести, посадити за столом.
Кажу я їй: "Так, любонько, негоже!
Я після вас не стрінуся зі Сном!
А він же має одвезти у гори,
Аби провести незабутні дні,
А потім - не Таїті-Еквадори -
На дачу, де квітують яблуні..."
14.11.2013 - 12:47
Сонечко, Іннусичок, такий гарний вірш у тебе вийшов. Може, вірш про Носталджі є сенс оприлюднити на твоїй сторінці?
Innessanew: Саме були вчора думки на цю тему... Чи то Ви, Валю, "навіяли" своїми?.. Перегукнулися..
Лагідної осені
14.11.2013 - 11:13
зробіть! учорашні думки - цікаво, як до решти "перегукнемося"... хоча "вчорашні" вірші не часто повертаються... вони, як листки - упав - не піймав - назад до гілки уже не приліпиш... але - по різному буває - ми ж у іншій реальності їх ловимо - там і закони інші...)))
дякую Вам, і за візит і за побажання...
Innessanew: Чудово!) Все, що залежало від тепла сердець учасників - ідеально) А технічні моменти - то абсолютні дрібниці, які можна виправити. Добра і здоров'я усім учасникам!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Світлі бої!!!
),
Дякую за ранкову усмішку - гарний початок дня!!! 
