Luchina: Cподобалося
Цікавий образ хмар - і світлі вони, і туманні водночас
Та коли янголом ми неба діставались -
вони надовго гавань Сонця затягли...
Закінчення світле
Luchina: Явище нарцисизму сягає своїм корінням ще дитинства. Якщо поділяти бачення психоаналізу, то це не реалізована потреба у любові. Чому не реалізована? Просто такі люди намагалися поділитися своїм почуттям з іншими, Нарциси вміли любити, але в силу обставин їхня любов не була прийнята і як у дзеркалі відбилася на них самих... Це як би віддзеркалення почуттів на себе - є потреба любити інших, але інші не приймають, почуття є, а обєкта нема. Любов обєктивується на них самих...
Всі ми родом з дитинства і причини негараздів слід шукати там. Думаю, принцип гуманізму помякшує провину, вірніше розділяє її.
Потрібний вірш і цікавий Ваш! До речі, нарциси мають і позитивні риси - вони здатні до самозаглиблення, самовдосконалення, стійкі і вольові
14.03.2013 - 23:21
Щиро вдячна за детальний аналіз. Згідна в тому, що формування особистих якостей закладається в дитинстві. Звичайно, нарциси мають достатньо сильні позитивні риси, але їх надмірний егоцентризм робить їх нещасними, хоч часто вони і не усвідомлюють цього...
Luchina: …справжнє горе – не показне,
не вибагливе,
мовчазне…
Справді, горюючи - людина відреаговує всю важкість душевну, намагається впустити у свідомість жахливу реальність, осмислити втрату як би там важко не було.
А демонстративне горе - це театр, який вимагає овацій...
Сподобалася Ваша подача теми, важкої теми, такої яку часто обминають...
10.03.2013 - 09:20
дякую за глибоке розуміння, пані Лукіна... так, ця тема - емоційних тонів - замовчується... можливо тому, що це ключ до покращання якості життя кожної окремої людини... адже розібравшись і зрозумівши причини і механізми нещасть - і особистих, і соціальних - люди отримають силу і "стежку" до їхнього вирішення... до особистої внутрішньої свободи... а Свобода в цілому складається із Свобод "складових"...
який смисл захоплюватися і навіть наслідувати "романтичному взаємосамогубству" Ромео і Джульєти, коли їхні стосунки до любові жодного дотику не мали насправді - то двоє надзвичайно низькотонних героїв, які не здібні були відчувати у собі любов, бо на низьких тонах "шкали тонів" таких почуттів не буває - любов живе серед "плюсових" емоцій, вона не мучить і не карає, не лякає і не ворогує - вона освітлює і возносить - якщо такого не відбувається, то переживання, яким приписується незаслужено назва "любов" - є якраз протилежними - НЕЛЮБОВ...
у цю шкалу тонів "вписується" все - навіть заповіді і попередження про смертні гріхи... ось - знання, уже офіційно відкриті людством, розповсюджені - усього лише - поцікавитися залишилося і використати для власного щасливого виживання...
знаю, що коефіцієнт "успішності" цієї моєї спроби "догукатися" не буде високим... але якщо хоч хтось один почує - на планеті нашій стане на одну свідомість незатуманену більше...)))
дякую Вам іще раз за підтримку і розуміння, люба пані Luchina...