Патара: Я не знала цього актора, просто він навчався в моєму рідному місті... А хто любить чи любив Теребовлю мені — майже родич, бо я люблю своє місто до втрати свідомості... Світла пам\'ять СВІТЛІЙ ЛЮДИНІ.
Патара: Ой, не кажіть, любимо ми створити, а потім ногами топтати. Як любимо, так і ненавидимо. Ще б навчитися розбиратися в людях.Зрештою всі ми не ідеальні, тому не варто підіймати когось до рівня Бога. Дякую що рипнули фірткою.