євген уткін: Відбуяли весни і літа минули
Нашу осінь листопад давно сховав
Десь під серцем спогадом кольнуло
Бо в минуле ні шляхів, ні переправ.
Догоряє наша осінь. Догоряє.
Хай онукам квітнуть весни і літа.
Хай життя під мирним розквітає!
Вам, здоров’я ще на многії літа.
Читати Вашу поезію одне звдоволення!
євген уткін: Браво! Патріотично і своєчасно.
В грізній годині – клич тут і там.
Слава Вкраїн і– смерть ворогам!
Є для солдата у бій кулемет.
А для поета слово - багнет
євген уткін: Я просто не знаходжу слів щоб прокоменткавти вірш,бо тема дуже таки болюча.
(Я закривала серце від спокуси,
Я чути не хотіла, але чула:
\"Ти вже давно забути його мусиш!\"
-кричали роки. Але не забула...
Та не прийду я більше серед ночі,
Бо не здолаю ту бездонну прірву.
А клятий вітер знов мені шепоче:
\"Кажи, що хочеш - я тобі не вірю\"... )
А ці два куплети я скопіював у свої нотатки. Своїм змістом вони проникають у глибини свідомості і тривожать, солодким спогадом. Читав вірш з насолодою.
євген уткін: Давня моя знайома колись давала мені, колись, таку пораду. - Щоб звільнитися від нерозділеного кохання до жінки це - ІНША жінка! і як виявилось го свята правда. А вірш Ваш зачепив мене темою і викладом за самісіньке серце.
євген уткін: Ой! Яка ж класна оповідка читав без зупинок згадуючи і свої , майже аналогічні, пригоди. Та мабуть у багатьох у памяті знайдеться щось подібне. Дякую.
євген уткін: Все про що Ви пишете правда і з цим неможливо не погодитись, але звідки ж тоді взялися оті 73 відсотка зеленої цвілі? І на це питання, як мені здається Ви даєте відповідь(Саме при Порошенкові було започатковано реформування поліції, армії, медицини, освіти, банківської та судової системи…) Добре що започатковані- погано що не продовжувались, а зупинились і далі Ви зазначаєте (- Тому і не дивно, що лунало багато критики. Адже нас не влаштовував сам темп і нерішучість в проведенні реформ, помилки в кадровій політиці, корупція.) Якраз це і є, як мені здається, появою отих сімдесят три відсотка зелені. Мирославе Петровичу! Прошу Вас нехай моя відвертість і мої погляди на одне і теж не стануть на перешкоді нашим дружнім відносинам. У нас різні погляди на дещо, але ми однаково любимо свою батьківщину
Ви з західної України.
Я із полтавщини і теж,
Як ВИ - люблю свою країну
Беззастережно і без меж.
У нас одна із вами мова,
Прадавні корені одні,
Єднає українське слово.
Обряди, звичаї, пісні.
В нас думи й погляди єдині,
І йти нам разом до мети.
Скажу я -Слава Україні
Героям слава - скажеш ти.
євген уткін: Да… Історія. Та добре що скінчилось усе добре бо 40/60 це не доведи господи. Читав із захопленням, та як мені здається трішки розтягнуто. Була і зі мною подібна історія. Прийшов з роботи серед дня бо дуже боліла голова. Ну випив анальгін- болить. Випив ще, болить. Дружина визиває швидку, лікарка оглянула і каже - та нічого страшного підіймаєте паніку, вип’є анальгіну у все пройде та й пішла. А голова ще дужче, болить аж до рвоту. Добре що якраз прийшла сестра, а вона у мене бидоооова, послухала що до чого і мигом з хати та прямісінько до головного лікаря з криком та лайкою. Через якихось п\'ятнадцять хвилин приїхала швидка, тепер уже з невропатологом. Лікарка тільки глянула на мене і каже -ой не ворушіться, у вас менінгіт. Ну словом вичухувався я три місяці, від лежання вчився заново ходить. З тих пір минуло майже сорок років, а я поки що…
євген уткін: Буває та ще і часто. Мого знайомого батьки прожили 45 років разом. Подудували хату, виростили сина,а потім... хату поділили на діох і так і померли в самоті кожен у своїй половині хати. Жаль їх.
євген уткін: Спасибі друже. Ви зробили мнені велику приємність, що зайшли на мою сторінку, бо давно уже мене не ніхто читає, та правда і я рідко заходжу у клуб. Хочу привітати Вас з прийдешніми святами і побажати одного; ЗДОРОВЯ ТА МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЮ.
євген уткін: Кожне слово Вашого вірша, мов спалах блискавки, пронизує кожну клітинку серця. Прийміть мої найщиріші співчуття у зв’язку з тяжкою утратою. Нехай Господь дасть Вам сили пережити це горе.
Така невідворотна суть
Таку вже долю мають люди.
Земля йому хай пухом буде,
А Ви земний долайте путь