Akvarel': Я українську більше люблю, але деякі речі чомусь пишуться тільки російською. «Серую» я намагалася почати українською тричі, поки не здалась і не перейшла на ту мову, якої вірш «просив». Я просто українську і російську чисто по відчуттях сприймаю по-різному. Інша... Еее, атмосфера? Навіть перекласти більшість свого туди-сюди не можу — втрачається щось, чого я ніяк не знайду, хоч як би не старалася.
Akvarel': Спасибі! За ритм переживала найбільше, він тут є, але своєрідний і його справді треба знайти Я то знаю як читати, а от як воно для інших буде — не знала. Так що дуже рада, що не надто замудрила)
Akvarel': Ну, місто в вірші, то не метафора, а справді реально існуючий макет міста, який справді збирали із того, що знайдеться. Інша справа, що по сюжету історія створення того макету і те, як його знайшли і розламали, і те, чим це закінчилося — це справді досить таки явна паралель до життя головного героя. А взагалі канон, точніше конкретна серія, під яку писалося, вона про домашнє насилля (угу, шрами не про селфхарм і суїцидалочку, а про побої) в зовнішньо ідеальних сім'ях, про мрії і про дружбу. І про музику, але там весь мульт про музику. Він насправді смішний, і як раз на цьому контрасті (і на контрасті до попередніх серій, де всі герої вже дорослі і щасливі) ще краще видно той триндець, який був у минулому.
Так що... Таки чорним по чорному, але з хеппі ендом, куди ж без нього
Akvarel': Спасибі за правки. Ну, «трепещет» правити не буду тупо тому що вірш в такому вигляді вже пішов в чужий текст і виглядати таке пост-фактум виправлення буде, як мінімум,, некрасиво З «с»/«из» зараз щось помислю, можливо візьму і ваш варіант.
Akvarel': Не слухаєте часом «Мельницу»?) Є така досить цікава фолкова група, там вельми і вельми хороші тексти. Так от якщо слухати впереміш її і українські колядки... Іноді пишеться щось дивне 😆 «Перепутал я небо с водою, я уплыл за своей бедою...» — «Песня о дьяволе». Звідси і морські мандри в небі. А з яких колядок християнська складова — чітко й не скажу, не згадаю вже, та й початково то, скоріш, узанальнений образ, який вписався, а не щось конкретне
Akvarel': Недопустимий, але мені сильно було треба 😁 Там два наголоси «поламані», до речі, другий я й сама не помітила, мені потім вказали.
По чому пишу, туди й несуть, Дантесе. Стьоб і гуморески в мене є, але то більше... Для внутрішнього користування — у переписках діалогах))
Akvarel': Ну, я не всюди так подаю. От всякі сюжетки з рівним ритмом (як раз через те, що вільну ритмовку важко прочитати без розбивки, та й там вся сіль — зграбно його поділити) — так, обожнюю писати під прозу. І емоції підкреслює, згідна. А що не всім заходить... Ну, всім подобатися точно не вийде)) А взагалі, знала я колись одного автора, який умів дуже красиво компонувати вірші. Він і ритмом бавився і подачею. І це було шика-арно Досі не зустрічала нікого з таким же стилем
Akvarel': Спасибі) Щодо подачі — це прийом, який мені подобається, зустрічається доволі часто і нічим не відрізняється від авторської пунктуації чи, наприклад, некласичної розбивки на рядки, які також існують, хоча й не всім зручні. Тож переписувати цю роботу класичним віршем я, на жаль, не буду.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Я то знаю як читати, а от як воно для інших буде — не знала. Так що дуже рада, що не надто замудрила)
Вже двічі переходили)))
Досі не зустрічала нікого з таким же стилем