Akvarel': Ура, Дантесе, рада вас чути! Тільки так і не інакше. Привіт Одесі від Львова. Ми, звісно, тил, але ми робимо все що можемо і не можемо для фронту і біженців. І вже звикли до сирен
Akvarel': Дякую) Люблю, коли просто, та не часто так пишеться А ритм тут сам по собі написався, речетативний якийсь... Я не сильна в теорії, воно мені на манір дактиля читається-співається, але, здається, це таки не зовсім він... Ну, головне що звучить, як треба
Akvarel': Дякую! Ця річ писалася на одну письменницьку забавку, де по картинці треба було створити замальовку, чи коротке оповідання, чи щось таке (попередні дві роботи з тієї ж серії - Аделіта теж по картинці, Маяк по набору слів). Оскільки гра була на російськомовному майданчику, тексти, відповідно, теж російською. А так у мене з мовами як у автора взагалі дивні стосунки. Проза - це майже завжди українською, і проза, ну... Вона все ж більше універсальна, хоча тут також залежить від форми і самого тексту, але передати плюс-мінус одну і ту ж атмосферу в прозі на російській і на українській я можу. А от вірші самі собі вибирають, якою хочуть зазвучати і від спроб це змінити завше щось втрачають. Я навіть перекласти туди-сюди своє ж далеко не завжди можу)
Akvarel': Дякую! Тепер ось обов\'язково мушу перекласти найближчим часом))
Я прозу пишу не так давно, а от вірші — років з дванадцяти. Поетична ритміка якось сама по собі вилазить в результаті і не скажу, що мені це не подобається. Люблю, коли тексти звучать, а не просто розповідають історії, надто якщо це мала форма.
Akvarel': Ну, розтягувань і форма не передбачала, і не вмію я їх робити так, щоб читачі не поснули ще до початку основних подій Так що зазвичай просто закидаю героїв у саму гущу, а як вони туди потрапили, пояснюю вже по ходу. Фінал завершений, хоча й відкритий, не люблю того типу відкритих, де він більше схожий на обрив. При бажанні тут можна і продовження навертіти, але, по моїх прикидках, продовження було би вже, як мінімум великим оповіданням, можливо повістю і було би ближче до суміші детективу і чогось пригодницького з історичними вставками. Це важкувато з моїм рівнем у прозі, з великими формами я поки не дуже дружу. Ну і *шепотом* я не вмію писати дітей)) Зовсім. Так що важкувато автоматично перетворюється у місію нездійсненну
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
