Ляля Бо: хех.. мені задзвеніло у вухах їхніми голосами.
...знаєш, встаєш так зранку, дивишся у дзеркало, думаєш \"дорослішаю і всьо такоє\" а тут нА тобі: в який трас заганяють кілька рядочків. і одразу кава не така гірка, і дихати не так ліньки.)
Ляля Бо: давно тебе не читала...) як завжди - захоплююче. смішно так, є покоління дітей, що виросло на історії про Гаррі Поттера, я ж росту на твоїх текстах... і щороку глибше їх сприймаю, тішуся, що набуваю розуміння і не втрачаю чутливості. порадував, Бу)
03.12.2013 - 16:06
дяка, Лялю. Будда задоволений, що хтось такий втішний зроста на його віршах)