Степан Олександр: Такі даються для науки по життю, але дехто це сприймає як долю. Тільки пізнавши біль та розчарування, можеш дізнатися яка справжня доброта і любов.
Степан Олександр: Мій тато з Молдови, раніше спілкувався з нами російською, зараз розмовляє гарно українською. Вчора в нього був День народження і коли вітали по телефону друзі з Батьківщини … він стояв біля вікна і довго плакав.
Степан Олександр: І послав господар до саду Сина свого, щоб одумалися безумці і осоромилися…
Та був убитий Син Господаря з надією, що заволодіють спадщиною !
Степан Олександр: «Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі, Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували? Хіба не твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім’ям силу чудес творили? І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!». (Матея 7: 21-23).
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую!
