Левиця: Ще раз спробую пояснити. Жодної жалості у мене і виправдань для цих чудовиськ в людській подобі не маю. Я дивилась на них крізь призму\"дитячих світлин\", накладаючи всі їхні звірства і перехоплені розмови з родичами, намагаючись показати, можливо, усвідомити, хоча мені не вдається це, яким чином формуються такі потвори.
Левиця: Я писала, уявляючи дитячі фото, з батьками. Такі дітлахи, окасті, невинні, ще незаплямовані. Той же путін на дитячій світлині. І ці хлопчаки виростають в монстрів. Сподіваюся, ви зрозуміли
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
дякую
