bloodredthorn: ок. щось в мене завжди коми колом(
Думка, на відміну від знань, може базуватись на неперевіреній, помилковій або хибній інформації. Це так страшно. Тому краще без думок.
bloodredthorn: – А що це за звуки, он там? – Запитала Аліса, кивнувши на досить затишні зарості якоїсь симпатичної рослинності на краю саду.
– А це чудеса, – байдуже пояснив Чеширський Кіт.
– І .. І що ж вони там роблять? – Поцікавилася дівчинка, неминуче червоніючи.
– Як і належить, – Кіт позіхнув. – Трапляються …
bloodredthorn: Зуд завжди є) - час летить- майстерні не має!((( Коли малюю все навколо у фарбі))) бо малюю виключно стоячи перед мольбертом ,так щоб од плеча рукою як крилом махати... Але ж лаються! Бо усе у фарбі. А на майстерню окрему не спромігся- така от казочка. Якби була- мене б вже й не побачив ніхто й ніколи. Як ото дуба серед лісу. А ще - треба одразу 3-5 справ робити , інакше все пріснявіє і стає нудно...от і переключаюся з пустого на порожнєє. Так і живу
bloodredthorn: за зефір дякую) таке підходить ...з ізографом поки буксую))) мабуть скоріше візьмусь за пензля та мастихін ...кажуть он мер якогось північного норвезького міста вимагає у євроспільноти для своєї громади окремий пояс часу у 26 годин на добу!) мабуть місцеві валькірії йому кров схвилювали добре))) от би й мені часу у добі більше...як би добре було б (як у соцького з Полтави)
bloodredthorn: Не про глибину в саме цьому вірші)..а про органічність, мав на увазі органічність, це як ота дитяча безпосередність,що обезброює супротивника))) колись грав у театрі дитячому...пішов з нього як оту безпосередність почав втрачати. Безпосередність - великий дар.
bloodredthorn: Вам вдається завжди бути в середині своїх віршів. Між слів своїх. Це добре. Це мабуть і є ознака поета. Тому і вірші такі самобутні, дивні і живі.
bloodredthorn: Мені здається , що масони вночі мають бігати в тональності сі-бемоль мажор. Вона більш така зрадлива,моцартоподібна,наче европейська толерантність до буття. А фа-бемоль мажор - це щось більше до виконання гімну. А до цього квіти каприфолі ніяк не підходять! Тут треба або лавр , або сі-бемоль!
bloodredthorn: То до Дня Народження було свого написане...був на авторському нагляді на \"Евріці\"))) Якраз сніжило у квітні! Грязюки було...забрьоханий до офісу приперся
bloodredthorn: Латаття - кармічна квітка моєї мами , а човни ...В нас був човен у діда без двигуна, довгий як індіанська пірога і зелений , як батігоподібна змія Гюнтера...і ходив на ній дід на радість мені за раками у плавні...але то все як у тумані. Там у плавнях на нього не важко було залізти. Головне:- водяного горіха п\'яткою не піймати і гадюку вчасно помітити)