Устин Кармелюк: Щось схоже на таке.
Не встиг один дядько завидна додому дістатись, то й йде вночі глухим полем. А місяць світить... Аж зирк. Попереду два розбійники озброєні величезними ножами один одного за барки тягають. Один каже: \"Це місяць\", а інший \"Ні, це не місяць, це луна\" Вони до дядька: \"Скажи - це місяць чи луна?\" Дядько бачить - справи його кепські. Скажу місяць - цей заріже, скажу луна - інший заріже. Каже їм: \"Хлопці, я
не тутешній.\" Розбійники вражені такою відповіддю роти порозкривали, а дядько почимчикував собі далі.
Устин Кармелюк: Тома, як же він Вас вчить? Адже його давно вже живого немає.
P. S. Я наперед знаю Вашу відповідь, тому можете не відповідати. Мені все ясно: зациклені.
Устин Кармелюк: \"Не сіло - не впало.\" Яке добро і хто його робить? Ви, а чи Миколай? То назвіть, якщо зможете, яке він, Микола, зробив добро Вам чи комусь?
Устин Кармелюк: Катю. Катю, мені до вподоби інший святий, Андрій Первозванний, в якого хоч є великі заслуги перед нами. Він перший, хто почав сповідувати Іісуса Христа і перший хто приніс християнство на нашу землю. В чужинця Миколи Мирлікійського таких заслуг нема. То ж ми даремно ще змалечку травимо душі наших дітей прирівнюючи його до Бога.
Устин Кармелюк: Микола Мирликійський - це людина, а не Бог. І людина не наша, а з чужих країв. Для нашого краю він нічого конкретного не зробив. То за що ми його цінуємо і травимо душу наших дітей, прирівнюючи його до Бога? Нам ближчий інший чужинець, Андрій Первозванний. Бо він перший від усіх почав сповідувати Сина Божого, Іісуса Христа і пешим пішов за Ним. Заслуга Андрія Первозванного перед нами і Україною полягає в тому, що він ПЕРШИЙ приніс християнство на Україну і українському народу. Недарма церква своїх сподвижників нагороджує орденом Андрія Первозванного. Ордена Миколи Мирлікійського не існує їз-за відсутності його особливих заслуг.
Устин Кармелюк: Сказано: \"Не надійся на князі, на сини людські, в них же немає спасіння.\" В тому числі і на Миколає Мирлікійського. Бо, по-перше, він до нас немає ніякого відношення, чужинець, а по-друге, він син людський, а не Бог.
Устин Кармелюк: Рідна моя. Головне в нашому житті: на шляху до Бога не заблудитися і не піти за псевдо поводирями, які ведуть нас іменем Бога в нікуди.
Устин Кармелюк: Рідна моя. Похвалити Порошенка - це так мило з Вашого боку. Але, чому Ви напускаєтесь на інших? Маю на увазі олігархів. Адже Порошенко олігарх № 1.
Не справедливо. Прихвалюйте їх усіх або нікого. Так буде чесно. І має бути надія що Вам щось від того перепаде.
Устин Кармелюк: Петре, не знаю як тут давати відповідь на Ваш коментар, тому спробую тут. Є така постава групи дизель-шоу: "Проблеми української мови" Так отам Орест каже: "Вони - по свому, а ми - по свому!" Це я відносно Устим і Устин. То я Вам кажу: " То був Устим, а я - Устин." В українській мові є таке жіноче ім"я УстиНА, яке звісно що походить від чоловічого УстиН. Я ніде не зустрічав щоб жінку називали УстиМА. Таке є тілько в Росії. Там жінки носять ім"я "УСТИМЬЯ". Мені зараз 78 років. Але я ще пам"ятаю, що коли я малим ходив в школу Устима Кармелюка називали УСТИН, а не так як зараз. Думаю, що дехто, з якихось міркувань, а, мо, й не міркувань, перекрутив це ім"я.
З повагою до Вас і Вашої творчості.
P. S. Відносно вікіпедії. В ній подаються не академічні поняття і відомості. ЇЇ творять різні люди, з різним рівнем підготовки.
Устин Кармелюк: Викчеру.
Ви неуважні. Про які помилки Ви говорите? Де Ви їх у моєму вислові знайшли?
Якщо людина сказала на себе: \" Який же я дурень\" - значить ця людина розумна.
Так. Так.
Того, що дурень ніколи не скаже на себе, що він дурень. Логіка!!!
Устин Кармелюк: Світланко. Не чекав від Вас такої незвичайної реакції. Надзвичайно круто Ви заложили, звинуваючи мене у всіх можливих і не можливих гріхах. Майте совість. Пишете \"війна - це завжди горе\" і в той же час хвалуєте за війну, тобто щоб на Україні було ще більше горя. Отака Ви є патріотка. Думаю, що Вам це горе - не горе. Воно у Вас кабінетне. Десь там гинуть - то й хай. Шкода правда. Ну то й що? Тому і роздмухуєте його. Рідна Ви моя, а Вам не здаєтся, що ця патріотика називається псевдопатрітизмом. Декілька років вже точиться ця кривава бійня і немає ій кінця. Кожен день гинуть люди. Розумієте - гинуть. Вони хочут жити, але вони поставлені в такі рамки, що гинуть!!! Ви особисто живете, а вони - гинуть. Гинуть громадяни України, як з того так і з іншого боку. Гарненько вдумайтесь, якщо Ви патріотка. Горланемо: Слава Україні! Але, хіба такою мусить бути слава нашої держави? Особисто я бачу Україну величною і могутньою, а не такою, як вона зараз є. Для цього державність треба будувати розумом, а не горлопанством. Ним державу не побудуєш, а лише порушиш. Що і зроблено. Мені сором за Вас, бо Ви є навчителька, наставник підростаючого покоління, надії і майбутнього нашої нації, а Ви, пробачте, як неосвічена, також галасуєте і навішуєте ярлики. То отак Ви збираєтесь побудувати Велику і могутню Україну? Боже, Боже, яка убогість.
Устин Кармелюк: Миколі Волиняку. Любий друже, будьте ласкаві простими українськими або російськими словами поясніть мені, що те означає в Вашому коментарі, бо я в дитячих забугорних бісиках ніц не розумію і їх не сприймаю. І давно вже не дитина, щоб бавитися в різну х...ню.
Пробачте на слові. Не втримався.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
\"Поэтом можешь ты не быть, а гражданином быть обязан\". Н. А. Некрасов \"Поэт и гражданин\".
Дякую,цікаво!