Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру




Заболоцкий  Николай   Алексеевич

Прочитаний : 116


Творчість | Біографія | Критика

ЖЕНА

Откинув  со  лба  шевелюру,
Он  хмуро  сидит  у  окна.
В  зеленую  рюмку  микстуру
Ему  наливает  жена.

Как  робко,  как  пристально-нежно
Болезненный  светится  взгляд,
Как  эти  кудряшки  потешно
На  тощей  головке  висят!

С  утра  он  все  пишет  да  пишет,
В  неведомый  труд  погружен.
Она  еле  ходит,  чуть  дышит,
Лишь  только  бы  здравствовал  он.

А  скрипнет  под  ней  половица,
Он  брови  взметнет,-  и  тотчас
Готова  она  провалиться
От  взгляда  пронзительных  глаз.

Так  кто  же  ты,  гений  вселенной?
Подумай:  ни  Гете,  ни  Дант
Не  знали  любви  столь  смиренной,
Столь  трепетной  веры  в  талант.

О  чем  ты  скребешь  на  бумаге?
Зачем  ты  так  вечно  сердит?
Что  ищешь,  копаясь  во  мраке
Своих  неудач  и  обид?

Но  коль  ты  хлопочешь  на  деле
О  благе,  о  счастье  людей,
Как  мог  ты  не  видеть  доселе
Сокровища  жизни  своей?

Нові твори