Минуле як прочитана книга.
Скільки було зупинок...
Скільки сподівань...
Море вражень....
Вихри переживань....
Бурі подій ...
Сдійснення й не здійснення казкових
Та реальних мрій.
А скільки дій !
Скільки боротьби...
Мов життя пропливало перед очима....
Які глибокі почуття....
Аж подих зупиняло!!!
Дочитали....
Засмакували....
Можливо відгукнулось,
А може просто хтось підморгнув і в вашу книгу зазирнув.
Та все вже там....
Під пилом віковим.
Й Бог з ним !
О так і ми часто позаду
Все залишили, що любили.
Очі закрили й відпустили....
Нічого тут нашого нема.
Лише душа.
І та не наша.
Це ми її тимчасовий приют,
Мертва музика будівель,
Стояча, мовчазна, німа !
ЇЇ не вмієм оживити.
Бо ми не вміємо любити!
І інструмент не підібрати.
Не те, що радістю звучати.
Шум... Гам...
Вина бокал....
Ванни шампанського,
Лайнери, яхти....
Шум.... Хлам....
Книга закрита....
Ви запізнились !
Не так ви молились.
Не з тим кохались,
Тому самі ви і остались.
Бог засіяв, вас полюбив.
Вас воскресив !
Нову главу, в новій книзі відкрив !
Наповним коханням, щастям й добром.
Вас зацікавив та захопив,
Вас захистив !
З вами життя в грішнім тілі прожив.
