Я стану холодний, мов вечір зимовий.
Я стану окремий від усіх вас.
Я стану чу́дний і загадковий,
Ма́буть, таким зробив мене час.
Я буду сміятися, рота закривши,
І плакати буду без сліз по ночам.
Я буду писати надломлені вірші,
Які буде важко читати очам.
Я стану холодний, зроблю себе сам,
Я буду таким, яким хочуть побачить,
Бо я вже не вірю словам й чудесам,
Бо я вже не вірю. Бо я не пробачу.
30.06.2022
Інколи люди вважають, що стати холодними - єдиний вихід. Хоча це далеко не так.
Стати холодним означає стати крихким. Рано чи пізно розіб'єшся.
Гарний вірш!
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обожнюю Вашу філософію!
Згодний з кожним словом.
В моєму випадку - написав вірш, й "нагрівся"
Радий візиту!
Сподіваюсь, це лише хвилинне бажання. Бо стати холодним - це ж не вихід. Коли ти відчуваєш, ти живеш. Любити, злитись, бажати, ненавидіти - це ж такі природні почуття, які і роблять нас людьми.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, Сашко, це секундне бажання!)
Але його було достатньо, щоб написати такий вірш.
Підписуюся під кожним Вашим словом. Дякую. Радий Вам)
Емоційний, чудовий, чуттєвий вірш, який характеризує душевний стан автора. Але я знаю, що в Вас добре серце і Ви відтанете, бо в світі є любов, тепло, добро. Просто спілкуйтесь з добрими людьми і все стане на свої місця.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Наталі, за такий теплий коментар.
Я відтанув ще вчора - коли написав цей вірш. Така собі методика - виписати на папір й забутися. Й жити стає легше.
Радий візиту!