Є люди сонячні, мов рідні,
Душа, неначе небокрай.
Зустрінеш — радісні, привітні,
Життя для них — це просто рай.
А голос - голос, ти послухай,
Ти вслухайся і не втікай.
Той голос — сонячний промінчик,
В своїх обіймах ти тримай.
Він ніжний, чистий і ласкавий,
Несе і радість, і тепло.
Він ввись полине між зірками,
Щоб щастя ширилось й добро.
Тому постій та слухай-слухай,
Бо ті слова, мов скрипки гра.
Не пропускай слова повз вуха,
Бо в них душа, краса і рай.
16.012019
@ Галина Гук
Однозначно є такі люди. Бажаю всім нам їх зустріти. А ще краще - самим бути такими сонячними і світлими для когось. Сонячний, теплий і променистий вірш)
Аквілина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно за такий зворушливий відгук. Хай кожному на стежині життя зустрічаються люди. які даруєть відчуття спокою і затишку. віри в краще.
