Таємниця вина починається з бруньки малої ,
Яка спить довше всіх, бо все дума- весна? Не весна?
І вистрілює раптом до сонця стрімкою лозою.
Ті пульсуючі пагони- то таємниця вина.
Таємниця вина- то жовтаво- зелене цвітіння,
Ті пухнасті комочки й до цвіту не схожі сповна.
У мережеві листя , в прозорій смарагдовій тіні
Зріє жовтий пилок- ще одна таємниця вина.
Хоч не видно тих квітів, парфуми розносяться вітром.
У них смак чебрецю, нотки митру, конвалій, лілЕй.
Так, напевно, Парижу вечірнього пахне повітря,
Де красуні гуляють у тінях весняних алей.
Вже у затишні грони скрутилось зелене намисто,
Сонце, вітер і роси вбирає у себе, росте.
Вигляда між гілОк жовто- синьо- червоно- барвисто
Ще одна таємниця вина . Не остання, проте ,
Бо коли буде зріть вже воно у підвалах глибоких-
Вітер стиглий пилок понесе із маленьких скарбниць,
Вмить підніметься осад в пляшкАх, що занурені в спокій-
Відзиваються так до лози переброджені соки.
...
Скільки ж в тому бокалі приховано ще таємниць!
Підтримую всі нижче написані коментарі. Але мене, особисто, вразив підхід до написання твору. Вже в самій назві, і підтверджується з перших рядків думка, що завершений продукт являється сукупністю не менш важливих, а, можливо і важливіших складових(умов, факторів,речей,дій і т.д.)
Мене ваш твір зхвилював і, навіть, надихнув на цікаві роздуми.
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Майстерні рядки!
Дуже витончено розкрито таємницю дозрівання вина від початку до кінця... Дякую за винно - поетичну насолоду... 
