Щоб шептало цвіло
і гуло
то Ти, Боже,
кинув слово — з Вогню
і на тло
щоб було
і цвіло
і гуло
і дочасне — Небесним
жило б!..
Мов на лагідність
що під небом
її проростання
стрясло!..
Ти зайшов і проник в
усе зло—
Мов бузок на серця!
і відкинув всяк зло.
І Себе в цю війну —
як на тло
що шкварчало й пекло
шкіру
і з Тобою цвіло
і гуло!
а не вічне —
так
вічним було!!
Я не бачу пісень цих
під склом!
Я не бачу псалмів сих —
під шклом!!!
Ти з’явивсь —
і не витрима
те
що тут пеклом було!
Але раз з серця випало —
нектар Твій над злом
раз і вдруге було
і цвіло
і гуло...
а дочасне — Небесним
жило...
19.05.2022,
Київ — третій вибір Богородиці
