Моє село, віддалене від світу
Барвінками в долині поросло...
Живе в нім радість, сонце й свято літа,
Там спогад серця і душі тепло.
І хилиться до ставу яворина,
Як і колись хилилася давно...
Я завжди там - довірлива дитина,
І цілий світ зі мною заодно!
Там млин, ставок, і річка, і долина,
Своя криниця - чисте джерело.
І в кожній хаті - щедра Україна,
Дай Боже, щоб завжди отак було!
Я кожен раз до нього повертаю,
З усіх усюд, із пройдених доріг.
Щасливий той, хто завжди пам'ятає
Колиску, хату й батьківський поріг.
