Твоя душа — моя Мекка,
Підсвідомо тягнуся туди.
Зів'ю гніздо, як лелека,
І залишусь там назавжди.
Плекатиму ніжно та легко
Почуття світлі твої.
Литиму сльози, як станеться спека,
Укриватиму, коли дощі.
Так, не красуня з балету,
Не майстриня фешн ходи.
Простувата, але поету
Такі до вподоби, скажи?