Шестирічні Нюра й Юра
(Поки мами засмагали),
Біля річки у пісочку
Гарну сценку розіграли.
Запитала тихо Нюра:
-Будеш ти мене любити?
Щоб для мене ти сьогодні
Міг хорошого зробити?
Хлопчик живо стрепенувся,
Глянув лагідно на Нюру,
Сказав (трішечки запнувся):
-Я люблю твою фігуру.
В тебе родимка на щічці –
Буду я сюди дивитись,
І за тебе в нашій річці
Можу навіть утопитись.
А що ти для мене зробиш?-
Юра грізно став питати,-
Смерть собі зробити зможеш,
Щоб любов цю доказати?
-Здрастє,- випалила Нюра,
Враз надула губи й щічки,-
Хіба я така вже дура,
Щоб кидатися у річку?
Сам подумай, підлий Юро,
(Руки витерла від бруду),
Коли я втоплюся здуру,
Як тебе любити буду?
Хоч малі, а вже розумні,
Певно мислити уміють.
У житті бувають ду́рні,
Що творять, не розуміють.
Гарно та дотепно, дорога Катюшо! З наступаючими Вас святами! Удачі Вам, море добра та добробуту!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мудрий експроит, Валечко, браво! Щиро дякую за такий правдивий висновок! Гарного Вам настрою і радісного дня! Дуже Вам рада!
Просто при спілкуванні Ми Не використовуємо увесь Запас слів що має мова.
2) Ви не Самоусвідомлюєте себе Поетом ( поетинею)
Роздуми про Мову
YarSlav 2018 :: Роздуми про Мову
Коли ви хворі , наприклад - у вас грип - ви ж не будете стверджувати що це " нормальний" стан і що ви здорові - так і в питані Генетичного коду нації -
Отруєння вірусом суржик , російське матюччя - це ХВОРОБА !
А не " нормально ".
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, чому ж?
Існує РОЗМОВНА (різновид літературної мови, вживаний у повсякденному спілкуванні, відмінний від книжної літературної мови). Є РОЗМОВНА ЛІТЕРАТУРНА ХУДОЖНЯ мова, НАРОДНО-РОЗМОВНА. Як різновид національної мови є ДІАЛЕКТНА мова. Поетинею я себе не вважаю, російського матюччя не використовую, коли сільські гумористи в холодному сільському клубі читають мої твори і стомлені працею і всіма негараздами глядачі отримують гарний настрій, сміються і аплодують - для мене це найвища нагорода, ради цього варто жити і писати!