Тобою б жив, та ти – не вічне світло,
Тобі б моливсь, та ти – не божество,
І не скажу, що так натхненно квітло
Дитяче-щире все моє єство.
Ти – не король усіх моїх фантазій,
Напевно, ти – ... та ні, не ефемер.
Життя, думки... не визначиш відразу,
Ким був колись ти, ким ти є тепер.
Пройшло, минуло. Я забув, не знаю.
І ти вже інша, і слова не ті.
Та я лише прошу, не вимагаю:
Будь зіркою мільйонною в житті.
Для себе. Ні – для мене. Чи для когось.
Ти – не межа, не край моїх думок.
Ти – зірка, зірка в небі, до якого –
Моє зростання, мій наступний крок.
15-16.10.2007
