Як тихо у полі блукали три долі,
У далі вдивлялись привітно чудові,
Шукали частинку, свою половинку
Щоб душі відчули приємну хвилинку
Тополя - це перша, а друга - береза,
На стовбурі сміло залишив хтось леза,
А доленька третя - приваблива вишня,
У полі зростала у сумі де тиша
І кожна чекала та тихо благала,
Щоб доля щаслива до них завітала,
Всміхалися любі усі через сльози,
Хоча у серденьках гриміли вже грози
Отак до цих пір блукають три долі
І щемні до болю, і дуже чудові,
Шукають частинку, свою половинку,
Щоб душі відчули приємну хвилинку.
Прекрасна пісня,
Прекрасна мелодія, між іншим, та сама і звучить з самого ранку, прямо напасть
А вірш просто чудовий, милозвучний,складений бездоганно.
Дякую за настрій.
Дуже вдячна, Миколо, за непоторно гарний коментар та таку тонку чуттєвість. І це прекрасно, що в Вашім серденьку звучить мелоодія. Співайте та насолоджуйтесь прекраснимм.
Чудовий вірш, Наталі!
Отак до цих пір блукають три долі І щемні до болю, і дуже чудові, Шукають частинку, свою половинку, Щоб душі відчули приємну хвилинку.