Без тебе тягнеться довга зима
Холодно... заметіль, хуртовина.
Є світ без кольору сніжна стіна
І мерзне від холоду пташина.
Я, без тебе є самотня пташка,
яка не може злетіти до зір.
І без неба їй дихати важко
На неї метуть сніги з синіх гір.
Я без тебе немов би лелека,
яка блукає у травах одна.
Без дужих крил не злечу далеко
І не тішить душу -земна краса.
Я без тебе, як літо без сонця,
Яке промокло від злив та дощу.
Пташка, що тулиться до віконця
Шукає небесне тепло в грозу.
Я без тебе, як нічка без зорі
Є у небі місяць одинокий.
Корабель без капітана у морі
Він тоне у безодній глибокій.
Я без тебе від журби згораю
І шарпають вітри зі всіх сторін.
Як квітка без сонця помираю
В'яну без тепла у холодних стін.
А без тебе так лютує зима
застигла сльоза на моїх очах.
Немов без весни без цвіту земля
І під снігопадом мій квіт зачах.
Я без тебе, як без скрипки скрипаль,
Що тужить без музики в печалі.
А струни серця виливають жаль
І шукають тепло в синій далі.
Ти, скажи навіщо краса мені ?...
На землі радості, втіхи немає..
Без тепла сонця квітка навесні
Не зацвіте , а в'яне , згорає.
