Тану в думках, немов я лід,
В думках теплих про коханого,
Серед осені, в день, коли падав сніг,
Сонце загубилось серед листя опалого.
На крилах птахів під небом сірим,
Ще блищало сонячне сяйво,
Усі милувалися снігом білим,
Будь- який сум був зайвим.
Всі будинки, дороги, дерева побіліли,
Серед осені у холоді замерзла вся печаль,
Ми знову нову зиму зустріли,
Яку серед осені ніхто і не чекав.
Усе, що гріло землю у той день
Це усмішки на обличчях
І мелодії пташиних пісень,
Що звідусіль лилися.
На мить здалося, що настала вічність-
Чиста краса і день, і ніч -
Бачити ввесь світ, дивлячись коханому у вічі,
В той день, коли падав сніг.
12.10.2021
