Заболіла голова
Закололо в боці,
На перину прилягала
Заплющила очі.
Ой, як швидко летів час
Вже й сонце сідало,
Прийшов додому Тарас
Є цибуля й сало.
-Накривай, дружино стіл,
Наливай гаряче.
За весь день я зголоднів
І втомивсь добряче.
-Та гарячого нема,
Щось кололо в боці.
Розболілась голова,
Все на одній ноті.
Він цибулю нарізав
Подрібнив ще й сало.
Не радів і не співав
Духу було мало.
А дружині дай одне,
Молода й завзята.
Дороге й ніжне слівце,
Гарно покохатись.
Та утомлений Тарас,
До ліжка добрався.
Нема сили вже в запас,
У сні посміхався.
Зла у мить стала вона,
-Чому відвернувся?
Нічка місячна яка,
Та секс не відбувся.
-Зготуй мені на обід,
Смачний борщ і кашу.
Накрий стіл мені, як слід
Вся ніч буде наша.
Нащо здатний чоловік,
Коли він голодний?
Ніжне ім'я її в сні,
Дитя безтурботне.
Так, ні на що не здатний та буває інколи і злим... Краще нагодувати, то він швидше до ліжка і бачить солодкий сон... Дякую, дорога Світланочко за дотепний коментар та добрий відгук! Щастя тобі море і добра!
Так і є, дорога Ніночко! Голодний чоловік, здатний лише злитись або мовчати... Тож нехай усі жінки готують їм смачненьке!
Щастя Вам безмежного і гори удачі!
Будемо старатись вчасно нагодувати чоловіка, то і нам буде веселіше! Дякую, дорога
Надюшко за добрий відгук та теплу зустріч! Щастя Вам море і приємних сюрпризів океани!