Йде робот-прибиральник по підлозі,
Як Македонський Олександр по дворах.
І хто засів, чекає у барлозі
Пилюкою в під кріслах і кутках -
Той зна, що його пан штучний інтелект
Всосе, як полюбовник п’ять котлет,
Що мріє за сусідку-господарку,
В якої чоловік п’є, мов букет
Позрізаних свобод – води із чарки…
Я пересе́люсь в робота колись,
Втечу від псевдо-скромничих нарцис.
І по підлозі без щетин котячих
Кататимусь рятівником від лис,
Яких ніколи не було́, мов листя
В пустелі, де повстав пісок гарячий,
І який мерзне уночі, мов бриз –
Без сонця і туристів, справді вдячних…
28.09.21р.