Я, люблю слухати музику ніжну
А не холодну немов зима люта.
Щоб відчути Вселенну в зиму сніжну
А в серденьку цвіла-червона рута.
Щоб ранок розсвітав немов едельвейс
Від струн милозвучної скрипки ,гітари.
Щоб на планету щастя летіти у рейс
У синім морі , танули сизі хмари.
Насолоджуюсь, як грає саксафон
Від його звуку пробуджуюсь від сну.
Чую, в музиці цей голос баритон
І лечу ,на крилах вітру у весну.
Голубкою злітає увись душа
Щоб віднайти земне тепло і радість.
Грай музико... співай серденьку -пташа
Розвесели зрілі літа, і старість.
О, прекрасна Богине зірка ясна!
Усі признаються в любові тобі.
Царі, і лорди стають немов дитя
Кленовим листом падають до ніг вербі.
Лунає мелодія чарівних струн
І Минає печаль ,журба і смуток.
Сходить муза сонцем із золотих рун
Блаженна мить цвіте із незабуток.
На білих ,чорних клавішах піаніст
творить мистецтво на фортепіано.
П'яно форте дає гармонію ,зріст
І тану ,сніжинкою від сопрано.
Захоплюються музою багач , бідняк
Мовчки, у тиші аплодують "Браво".
Це є нагорода Божа-божий знак
Щоб світить землі зіркою яскраво.
Музика, надихає й окриляє
Одухотворяє цей світ прекрасний.
До високих вершин дух спонукає
Усміхається сонячний день ясний.
