Складне життя, роки печалі,
все довелось йому пізнать...
Примхи життя його і долі,
розлуки, болі і печаль...
Чи то так визначила доля,
а чи то Бог йому велів...
Та він боровся і в неволі,
писав і там, для нас усіх...
Уся його велика творчість
любові сповнена й тепла,-
до України, до народу,
й ненавистю до тиску й зла.
І сам він вийшов із народу,
і болі так, як всі терпів...
Багато років у неволі
боровсь, писав так, як умів...
Він убирав в себе багатство,
пісень народних - все життя.
Це відчувається й сьогодні,
у сірих прикрощах буття...
І його творчість закликає,
простих людей до боротьби,-
за волю, правду і свободу,
гідність й країну берегти...
На жаль у нас давно немає,
як він тоді - поводиря...
Та його слово закликає,
почуйте, люди Кобзаря...
Його слова вселяють віру,
у світле наше майбуття...
Не прийде все само собою,
боротись треба за життя...
І ми читаємо сьогодні,
у "Кобзарі", для нас слова,-
берегти край свій і свободу,
допоки сила ще жива!..
Давати відсіч олігархам,
і захищать свої права...
Дати під зад всім окупантам,
й Тараса пам"ятать слова...
Маєм Шевченка, Українку, Франка...якого ще треба
нам провідника? Іхнє слово живе. Вони промовляють
до нас у всі часи. Можливо, ми не спроможні почути
їхні голоси? Та найперший наш учитель - Ісус Христос. Він і є наша дорога, правда і життя.
І наша дорога веде нас до Бога, бо маємо таких
світочів.
геометрія відповів на коментар яся, 09.03.2021 - 20:33
Дякую,Ясю!На жаль, нині мало хто й читає їх твори. А серед нашої влади правдивого провідника усе ж немає, хоча є праведні люди,та їх чогось наш народ не чує...