|
М.: Привідкрилась вiконниця в пам́ять, припорошена давністю літ.
Як живеш, моя по́друго давня? Шлю тобі з мого серця привіт.
Поділися життєвим напо́єм , як у юності було між нас -
Чи солодким, чи згірклим настоєм... пригадаймо, смакуючи, час.
Н.: Так, подру́го, а пам'ять ожила...щемним спогадом давності літ,
Наша молодість да́ла нам крила, наша мудрість нам да́ла політ.
А життя... плин думок безупинний, сірість буднів, радість свят, шлейф турбот,
Друзі, рідні... І все це неспинне, що вирує, як коловорот.
М.: А менi пригадалось навчання...безтурботне, щасливе, п́ янке,
Звуки музики, перше кохання, римування несмiле, хитке...
Пригадалися першi невдачi, пригадався i смак перемог -
Пам́ятаєш, пiзнали удачi, коли пiсню створили ми вдвох?
Н.: Це були наші мрії, бажання, наша юність - прекрасна пора.
Хоч і важко було у навчанні, та ти поруч, подру́го, була.
Час злетів, залишив теплий спомин. Все розставив в житті на місця.
Але дружба не зникне ніколи, бо занадто міцною була.
М.: ...Знову сонце заходить за обрiй. Час закрити вiконниць стежки,
Заховати пахучий гербарiй, що зiбрали у пригорщi ми.
А колись, знову музики чари, принесуть на вiтрах його дух
Ми вiдбудемо в пам́ятi хмари, заповiльнивши спогадiв рух...
02.03.2021
Марiя Дребiт - Надiя Думанська
Португалiя - Україна
фото з нету
ID:
906608
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.03.2021 10:52:43
© дата внесення змiн: 02.03.2021 14:23:15
автор: VIRUYU
Вкажіть причину вашої скарги
|
