Десь у Африці дуже далекій,
Там, де пальми торкаються неба,
Сонце хмарці всміхнулось біленькій:
— Затуляти так землю не треба.
Дай пограюсь із мавпами трішки,
Подражню бешкетливих промінням,
Нехай стомляться в мавпочок ніжки!
Побажай їхнім мамам терпіння!
Мавпенята ж до сонця — байдужі,
Їм жирафчика тільки б дражнити:
— Нащо шия тобі довга, друже?!
Як з такою довжезною жити?!
Те розводить наївно руками:
— Ви питаєте, мавпочки, нащо?!
Хочу зірку дістати для МАМИ !
Неймовірну! Яскраву! Найкращу!
Ніч у Африці. З пальми листочки
Вітер тихо полоще у морі;
Обійнявшись з жирафчиком, мовчки
Мавпенята вдивляються в зорі.
Даю коммент на русском- Чушь...Вы способны на большее...И хватит ребячиться. По существу...То, что по настоящему тревожит и хочет вырваться на свободу...Будьте хоть утопистом, чёрт возьми, не не слюнтяем...Больше злобы...У Вас её предостаточно. Не притупляйте того, что Вам дано от природы...Шире глаза...В этом мире только Вы и я...
Немного подумал и решил - я- идиот...Маленькая ремарка...Порой я действую необдуманно и невольно причиняю боль другим.. Равно как и себе самому....Простите меня великодушно...За то, что я, будучи грубым и необтёсанным мужланом, позволил себе вольности и высказывания, неприятны для Вас...Прошу прощения...Я знаю- Вы умеете прощать.. ( понимать необязательно), ибо это( понимание моей сущности) - жертвоприношение своей духовности. Ещё раз прошу прощения, с чем и откланиваюсь...Ваш покорный слуга...
Твір чудовий! Хоча б тим, що викликав у мене цілий потік коментів, але я спробую все втиснути один Може, й не вийде, та... Спробую
1. Володимира Семеновича згадав
"Тут поднялся галдёж и лай
И только старый попугай
Громко крикнул из ветвей -
Жираф большой - ему видней!"
2. А хто то вилазить із жирафового черева з сигаретою в зубах? Невже тварина інфікована Чужим?)(такий собі жартик, на три з мінусом)))
3. Ай-ай-ай, Безодне Таке фото до дитячого твору... Пропаганда тютюнопаління... Ааа... Він дістав зірочку і мама пригостила сигареткою... Ясненько
4. О-хо-хо, вони знову у моді,
ці жирафоплямисті жилети,
пиловодостійкі, всепогодні,
в них є місце вину й сигаретам
Попри мій потік коментів (свідомості), твір класненький, от я би, тільки, у третьому рядку третьої ж строфи "дуже" замінив на "друже"
P.S. Ще до потоку свідомості - забий, бродяга, п'ятку і поїдем в файне місто Тернопіль
1.Люблю творчість Володимира Семеновича)
2.А мені дотепно і смішно про Чужого))) Гадаєш, у мого почуття гумору відсутній смак?)
3.Аяяй я цигарка і дитячий вірш) але на цей вірш надихнуло саме це фото) а так я - за здоровий спосіб життя) без цигарок і з фруктами) але деколи зі спиртним)))
той, хто всередині жирафчика не бачив, що його фоткають) інакше позував би без цигарки)
4.Теж дотепно)
Дякую, мені «друже» замість «дуже» сподобалось більше) змінила)
Ну і окремо - велике дякую! ) На тобі квіточку
про «іншого жирафа» уже не писатиму цей твір дуже теплий і зворушливий
BeZodnia відповів на коментар Ulcus, 30.10.2020 - 09:09
Хочу!) Хочу про іншого жирафа!) Пиши!) Щоб не загубилось) Шкода фото додати не можу) чи то сайт глючить, чи то я
Ulcus відповів на коментар BeZodnia, 30.10.2020 - 12:09
шкода, що фото немає - без нього мій коментар звучить зовсім безглуздо. але виставлю зі сподіванням, що тобі вдасться додати
коли зорі збігаються в небі
до дармового злата в кориті
у жирафа - постійна потреба
лише слинку ковтати й курити
хоч у нього і шия найдовша
бачить далі, ніж мавпи хвостаті
аж туди, де ховаються гроші
та, бідаха, не може дістати
BeZodnia відповів на коментар Ulcus, 30.10.2020 - 12:27
Ні, він зовсім не злюкобобрячий!
Він маленький, наївний, хороший.
Чай із м’ятою любить гарячий,
Не цікавлять жирафчика гроші!
А цигарку знайшов десь за рогом —
Мавпенята хвостаті палили.
Насварив!.. В зуби взяв ненароком...
Зорі в очках скакали... Світили?
І від кашлю у горлі першило
По усій довжині його шийки,
Ніжки плутались в танго несміло
Під звучащі в мозгах коломийки.
Що ті мавпочки курять? О, небо!
Ні, не варто жирафчику знати!
Бо воно йому зовсім не треба...
...Треба зірочку з неба дістати!
Буде фото!) Буде!) Спасібкі!!!
Ulcus відповів на коментар BeZodnia, 30.10.2020 - 13:03
зірку з неба... спочатку для мами
а тоді ще для подруги - жовту
ну, а потім для мавп такі самі
крокодилу одну й бегемоту
і зірки із високого неба
поспускались униз одночасно
спалахнули, заблимали гейби
світлячки... і тихенько погасли
і тепер є жирафу наука -
кожен там, де народжений, сяє
з домом рідним насильна розлука
на чужині зірок не шукає
так й не дізнався той поет,
(хоч, може, й знову зауважить),
де оцінити ваш дует
з Безоднею... І мав би важіль,
щоб землю рушити з осі
із тим знанням, робив би селфі
і заздрили б усі-превсі -
і тролі злі, і добрі ельфи,
і, хто там зна, як би було,
з якого б боку сталось диво,
а, може, й файненько зело
замість дуету вийшло тріо