Поет, не живе на землі
А живе, на іншій планеті.
У мріях, літає до зорі
Щоб віднайти рай у сюжеті.
Поет, є лірик ,і романтик
Тонка, глибока душа.
Жарптицю, тримає як фантик
І літає, з нею в чужі края.
Поет, відчуває чужий біль
він, загоїть рани у слові.
Зігріє, сонцем в заметіль
В ніч, веде де сяють зорі.
Поет, є багатий душею
Має, золотий скарб -дар божий.
В саду ,ростить квітку лілею
Дарує, свято в серце кожне.
Поет, є ранимий як дитя
Серце, плекає рожеві мрії.
У віршах, радість ,і журба
Блажені думи його святії.
Голос, поета вколисує вітер
Запалює, вогонь благодатті.
Молитва, є поезія з літер
У пісні ,є думи крилаті.
М .Чайківчанка.
