Рано вранці будить кума кохана дружина,
Ти лежиш, пішов би краще, та впіймав рибину.
Кум зібрався, вудку взяв, пляшку й кусок сала,
Ковбаси шмат, паляницю, щоб краще клювало,
А природа в буйнім цвіті, надворі ж весна,
А на річці молодичка, та ще й не одна.
Кум, звичайно запропонував випить за улов,
І цілує молодичок, розганяє кров.
Забавлявсь по всій програмі із жінками кум,
Ніщо інше до вечора вже не йшло на ум.
Схаменувся аж ввечері, десь в годину сьому,
Весь щасливий, підвипивши причвалав додому.
Жінка зразу руки в боки, макогін за спину,
Ну, розказуй, де тинявся весь день с.чий сину?
В кума й мову відібрало, що сказать не знає,
А дружина:"Де улов, я тебе питаю?"
-Де улов, що вловив? От вже плем"я враже,
Що вловив, що вловив - завтра лікар скаже.
Спасибі Валю.
Я про кума погано не пишу, бо він тоді погано мені сниться.
Сниться, що він по чарці п"є, а мені не наливає.
Щастя Вам, натхнення й любові!
Та від куми далеко не попливе, в неї всі рогачі з довгими держаками, а це ще страшніше ніж дальнобойна артилерія.
Спасибі за гарний коментар.
Щастя Вам, натхнення, веселого настрою і любові.
Не жартуй братан... Це ж не старі часи що дихлофос на шерсть, або бісептол у вену - і порядок. Чи навіть біцилін у *** Щас така чортівщина ходить що тікі до гробовщика.