В кохання я з минулого іду,
Щоразу зустріч нашу уявляю.
Та все стежини теї не знайду,
Хоч дуже, дуже так тебе кохаю.
В кохання я з минулого іду,
У весну, що квітує потрапляю.
Я разом з нею цвітом зацвіту
І буду шепотіти, що кохаю.
А коли літо доторкне теплом,
Тебе у ньому я шукати буду.
У небі птаха помаха крилом,
Душа моя й тоді кохати буде.
Осінній день вже пожовтив листок
І дощиком на землю сльози впали.
А я іду шукаючи місток
І кущ калини поруч не зів'ялий.
В кохання я з минулого іду,
Вже іній припорошив мої скроні.
Все ж вірю, що тебе таки знайду
І ти мені простягнеш ще долоні.
Щиросердечно дякую люба Наталочко! Дуже приємно, що тобі сподобалося! Рада, що не минаєш моїх сторінок!!! Гарного тобі дня і всього тобі самого найкращого дорогенька!!!
Сердечно дякую Олесечко! Дуже рада тобі сонечко! Так приємно читати твої теплі коментарі! Спасибі тобі, що не минаєш моїх сторінок! Хорошого тобі дня, щастя і любові!
Любов живе в душі постійно,
Несе на крилах залюбки!
Тримає віру і надію,
Із дівчат стаєм жінки.
Щастя тобі, дорога Танюшко, взаємного кохання і душевного тепла! Сонячного настрою та Божої ласки!