важкі часи. буває, нема чого сказати.
ти мене знаєш? ми всі заблукали в цій грі.
на тебе можуть ставити 1000 проти одного,
і ти все одно свого часу помиратимеш на самоті.
з цього приводу, правда, немає чого журитися:
то не соромно, бо про це ніхто на світі не знає;
бо ніхто на світі не знає, власне, самого тебе.
буває, серце болить і хоче зовсім розбитися,
коли ти втрачаєш контроль навіть над власним життям.
ти мене бачиш? я можу тобі довіряти?
ти можеш бути непохитним солдатом кохання,
а можеш одразу здатися, й продати свою бідну душу.
– зараз такі часи, що нема коли й сумніватися.
дай мені стільки крови, щоб вистачило врятувати.
подаруй мені всю любов, що маєш в своєму серці.
я бачу, як ти вагаєшся. так і моя надія
то впаде аж до пекла, то підскочить аж до небес.
дай цій душі бодай ілюзорну емоцію,
дай їй трохи спочинку під тінню твоєї ласки.
зійди до мене, як сходить ангел, чи благодать,
як щось релігійно-високе.
буває, коли тобі смішно, ти осяваєш темряву
самим тільки сміхом. це правда, ти теж мені не бреши.
ти відчуваєш: ти можеш бути чи богинею, чи просто куркою
– не знаю, як тобі краще, не знаю, що обереш,
та сьогодні зійди до мене.
дай мені руку, тримайся мене, як друга.
дай мені руку, я тебе триматиму, як дитя.
скажи своє слово за мене, визволи з цього льоху,
присягаюся: я не винен; присягаюся: я не брешу
down on me, motörhead
ID:
889378
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.09.2020 21:00:07
© дата внесення змiн: 21.09.2020 21:00:07
автор: Alisson
Вкажіть причину вашої скарги
|
