Стелились ямби і хореї,
Поет писав в гаю вірша.
З листочка променем камеї,
У зошит скрапнула сльоза.
Думки зітхали невеселі,
Стелились сумом небеса.
Багрянцем в барвах по алеї,
Котилась осені душа.
Печаль в рядочках менестреля,
Мінором повнилась діжа.
Під помах гойдалки-ореля,
На спочин осінь вируш.