Сіла пташка на калині,
Пісню заспівала.
В ній повідала дівчині,
Що лиш тільки знала.
Там де сонце сходить рано.
Де високі гори.
Стеляться густі тумани
У широкім полі.
Посміхнулась дівчинонька
І їй підморгнула.
Сіла пташка на долоньку,
Серця стук відчула.
Чуєш пташко, серце б'ється,
Вирватися хоче.
На частинки душа рветься.
Сумні дні і ночі.
Мій коханий в чужім краї,
Вітром обізветься.
Знає, що його чекаю,
Сонцем усміхнеться.
Якщо будеш в нього пташко,
Скажи, що скучаю.
Туга в серці, дуже важко,
Скажи, що кохаю!
Сіла пташка на стеблині,
Пісню заспівала.
Вона любому хлопчині,
Привіт передала.
Розказала,що чекає,
Серденько дівоче.
І щоразу виглядають
Її карі очі...
Пісня гарна бере аж за душу,
Ти з коханим у розлуці?
Не журись, дорога Танюшо,
Повернеться любий скоро,
Жвавий, гарний і здоровий!
Принесе тобі в долоні
обручку з цілунком медовим!
За любов!
Щастя тобі безмежного і море приємних вражень і почуттів!
Танічко, вітаю Вас з нашою перлинкою!
Які слова! І особливо приємно, як Ви відчули пісню.
По-перше, пісня в теперішньому часі, вона ніби й в народному стилі, а за рахунок теперішнього часу, вона не така сумна, хоча й тема, де двоє в розлуці.Спасибі за такі гарні слова.
Щастя Вам, натхнення, нових гарних пісень і любові.А пісні міцні крила і швидкого злету.