Лопотіло літо
Лопотіло тепле літо,
По покосах проплило,
І волошки обігріло,
Й помалесенько пішло.
Поспивало воно роси,
Прокотило по траві
Біло-жовті на покосах
Ромашко́ві отави́.
І ставало біло- біло,
Обсипались пелюстки
Із ромашечки, що квітла
Тут, колись, в усі роки.
Асонанс (франц. assonanse від лат. assono — звучу до ладу) — повторення голосних звуків. Повторення голосного о створює враження широкого простору.
1) Повторення у рядку, фразі або строфі однорідних голосних звуків, напр.: «Сонце гріє, вітер віє…»
2) Неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін.
Потривожив
Вітер трави потривожив
І в тривалості пройшов
Три верстви за пів хвилини,
Й різко в сторону пішов.
Трави з страху всі проснулись,
Переляку не злічить.
Встрепенулись - не нагнулись,
Хай той вітер далі мчить.
ВіТеР ТРаВи ПоТРиВожиВ
І В ТРиВалосТі ПРойШоВ
ТРи ВеРсТВи за ПіВ хВилини,
Й Різко в сТоРону ПіШоВ.
Алітерація – повторення однакових або близьких приголосних звуків у віршових або прозових рядках для надання творам більшої виразності, емоційної поглибленості твору.
Ще одні міри повтору. Які (разом з іншими) цілком можуть замінити класичну заколисуючу читача довжелезну римовану зливу рядків. Коли кожний новий рядок вже вгадується змореним читачем.
Дуже приємно, пані Олю, що Ваші чудові твори не тільки насолода для читачів, а ще й приклади поетичних понять, що для поетів- початківців буде гарною допомогою у розумінні азів поезії
Та це я для себе, щоб не забути. Щоб тут була функція "закритий доступ", то я залюбки нею користувалася б. А так змушена виставляти для загалу. Дякую, Марино!