А день подався десь собі спочити
За горизонтом тихо у полях,
Вже вечір заходився скрізь бродити
Для ночі роздивлявся видно шлях.
Притих і вітер теж тихенько в лісі
Приліг поміж кущів в гущавину,
А місяць вигнав зорі на обійстя
І все шукав поміж усіх одну.
Кудись пливли по небу дивні хмари
Немов їх гнав невидимий пастух,
Були рожеві, голубі отари
Запанувала тиша вже навкруг...
Здалося, що русалки виглядають
Між вербами з глибокої води,
Немов Лукаш їм на сопілці грає
І Мавка йде стежиною сюди...
Лягла на воду місячна дорога
Як золотом посипав хтось її,
Усе в молитві стало перед Богом
Безгрішні лиш співали солов'ї.
Галина Грицина.