Світанок жагою спокуси мене обійняв,
З небесної далі видніються валики з вати.
А ранок напоює чаєм із присмаком м'яти
І стелиться в ноги велюровим спокоєм трав.
Всміхається сонце, цілує солодкі уста,
Легенько торкає промінчиком, зголені плечі.
У небі луною, дзвенять переливи лелечі,
Шле радість у серце, картина оця непроста
Торкається вітер, ще сонного зовсім листа
І ніжним теплом в передзвоні квітучого літа.
Загадкою настрій, свої нам дарує привіти,
У білих туманах сховалась хмарин густота.
Розгубленим поглядом знову шукаю тебе,
Ще спогади літо кристалами сипе на вії.
В строкаті конверти кладу затихаючі мрії
А десь у душі, наче гілка по шибці шкребе...
Щиросердечно дякую вам за такі теплі слова, що гріють серце і душу! Мені так приємно, що ви завітали, хоч рідко вас бачу у себе на сторінках, та дуже радію зустрічам! Гарного вам дня!!!
На жаль мало часу для компютера і по правді кажучи хочеться всім вділити хоч краплинку уваги.навіть над своїми майбутніми віршами моло працюю,залишаю заготовки для кращих часів .