Щосекунди помираю як листок на дубі,
восени що впав. Зеленим був на дубі чубом...
Був зеленим й я, ну а тепер як лист зів'ялий.
Частинкой купи став, що ви колись сміттям назвали.
Двірник допалить папірос - бичок закине, жаром
утворить попіл, вкриє землю чорно-білим шаром.
Хай вітер другом ліпшим стане бо тепер я вільний.
На дереві був необачним, став сміттям - став пильним.
Тепер я досвід, річ в собі, я емперична сутність!
Хоч мрії є, бажання є, та тіло лиш відсутнє...
Одна надія, що сіяч з свого путі не зверне:
де попіл мій упав закине поряд файні зерна.
І буду я, і буде світ, і буду я зеленим -
до неба віти простягну березою чи кленом.
Ні, не те саме. У мене там, здається, слова з різних частин мови, а у Вас приклад простий і наївний. Та й чому римувати таке не можна? Де Ви то вигадали?
слова, що ви заримували, мають той самий корінь. правил поезії ще не кодифіковано, та один неписаний закон каже, що слова того самого кореня не римуються. то – ніби інцест, якщо так вам зрозуміліше
Не знаю, що то у Вас там за закон і коли ви його вигадали, але коли "кодифікують", тоді він і набере чинності. Ваші особисті фантазії на цей рахунок мені не цікаві. Зате у Вас як не педофілія, то інцест "У кого що болить..."
Я Вам вище вже писав, що Ваші фантазії мене не цікавлять, будьте уважні. Чи може Вам з першого разу то важко збагнути? Підростіть та розуму наберіться, тоді й будете мені колегою. А досі Ваш рівень - перепалка в коментарях, не більше
ой, які ми дорослі, серйозні та тонкошкірі) не відповідайте на коментарі, що вас дратують, і наступних, ще дратівливіших, не буде. – перевірено на практиці