Я змія паперового зробила,
Побігла з ним босоніж по траві,
Та потім я його не відпустила
Із рук своїх у хмари дощові.
Можливо, він хотів би полетіти,
Та я йому свободи не дала,
Я знала, що повинна відпустити,
Та пальці розімкнути не змогла.
Я бігла з ним життєвими полями,
У спеку, крізь тумани й холоди,
І нитка, що тягнулася між нами
До серця прив'язалась назавжди.
Я просто цю любов собі лишила,
З якою бігла боса по траві,
Я просто не змогла, не відпустила
В той день її у хмари дощові.
***