Я, що митті віддаю себе землі
Народжую, вірш своє немовлятко.
Колишу, і лелію у своїй душі
Щебече , мила пташка ангелятко.
Цілує , ясне сонечко у колисці
І Відкриває політ- святе небо.
Всміхаються, йому зорі іскристі
Віддають земне тепло у потребі.
Зростає свята любов у деревце
І розпускає вшир свої руки віти
Як зелене листя шелестить слівце
І сочні плоди зароджує моє літо
О , рости красуне яблуне в саду!
Наливай ,яблука солодко -медові.
Хай на вітті , співає пташка пісню свою
Дарує , людям сонячні дні святкові.
Співай , пташко пісню зранку до ночі
І розвесели, мою душу в журбі.
Нехай не знає смутку серце жіноче
Засолодить, пісня життя на землі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
Дуже гарно! 
