Не можу повірити в звістку страшну,
Не можу ні їсти, ні спати.
Одне запитання, чому? Ну чому?
Так рано цей світ покидати.
Як боляче знати, що друга нема,
Нема і ніколи не буде.
Скорботно складаю прощальні слова,
Про тебе ніхто не забуде.
Ще стільки твоїх не завершених справ,
Ще мрії усі не збулися.
Ти з нами зустрітися друже, ще мав,
Годинник життя зупинився...
Сьогодні ми плачемо друже усі
І кожен окремо ридає.
Із неба ллють сльози холодні дощі,
Природа той сум відчуває.
В далекі світи відлітає душа,
До Раю - служитиме Богу.
Твоя дуже швидко загасла свіча,
Лишивши нам біль і тривогу...
Ти з нами у серці і будеш завжди,
Ми будем тебе пам'ятати.
Цей день у житті моїм буде сумний,
В думках буде він воскресати.
І мені не віриться Світланко і ще довго не буде віритись...А я ще й досі чую його голос, пообіцяв передзвонити... не судилось... так боляче знати, що вже ніколи не зустрінемось... Він ще стільки мав планів і готувався до Ювілейної зустрічі і пісенного фестивалю...
Царство Небесне душі вірного друга, Великого Поета, Пісняра,Співця Неба і Землі.Світла пам"ять Віталію.
Співчуття рідним, длизьким, друзям.Земля йому пухом.
Ридаю в голос.. Хоча йому було вже майже 70 літ, та мені здається, що ця смерть передчасна. Таню, що сталось? Ви знайомі були в реалі, часто разом були на різних заходах, то ти повинна більше про нього знати.