Маленькими кроками вчуся з тобою бути.
Рядок за рядком все читаю твої сторінки.
Гортаю і вчу, щоб ні слова з них не забути,
Вдихаю повітря, щоб здути усі пилинки.
З тобой засинаю, тебе зустрічаю снами.
Наспівую тихо тобі лише колискову.
Торкаючись ніжно вустами або думками,
До тебе немов наближаюся з кожним словом.
У кожній хвилині ледь чутно з тобою поряд.
В перебігу буднів читаю і бачу знаки.
Мене обпікає і гріє лише твій погляд.
Про що твої мрії? Це все, що я хочу знати.
Чого ти бажаєш? Куди ти летиш думками?
Чого так боїшся, що часом тебе тривожить?
Чи справжнє усе це кохання, що є між нами?
Бо справжнє мов світло і все подолати зможе.
Дякую!!!
Ну очень нежное стихотворение, и очень любящая мамочка! 
