У листопаді відлік починаю
За дев'ять кроків до зими,
Спочаку листя опадає,
І осінь тихо так співає,
Як відлітають журавлі.
Спіши, коханий, вісім вже лишилось!
Морозні ранки і короткі дні.
Поволі річка льодом вкрилась,
На ній узори чарівні.
Юрба весела ось несе ялинку.
Тепер лиш сім, ти чуєш, не барись!
Ми виріжемо на вікно сніжинки,
Ти тільки тепло одягнись!
І шостий крок її невпинний,
У кожне місто і село
Йде заметіль, вона не винна,
Що все навколо замело.
Це просто забаганка неба,
Щоб нам хотілось вдома чаювать.
Тобі вже заварила із солодким медом,
Ну що там, довго ще тебе чекать?
Подивимось старі мультфільми,
Де добрий дід мороз, зайці і сірий вовк.
Ще п‘ять лишилось,
А надворі, зима пряде свій білий шовк.
Тепер чотири, я розвішую гірлянди!
Ми сядемо з тобою разом, вдвох.
На вікнах і піони, і троянди,
Повір, іще не бачив ти стількох...
Одягнемо тепленькі светри!
І гратимемо в сніжки, як колись.
Зима долає метри й кілометри,
Вже третій крок, коханий, не спізнись!
За два її маленькі кроки
Уже запалені усі свічки,
Вечеря стигне, мерзнуть щоки...
Невже тебе чекатиму роки?
І ось останній. Залишилась хвиля.
Усе готово, де ж ти є?
Зима прибрала так красиво
Твоє подвір‘я і моє.
Спіши, спіши, спіши коханий!
Несіть, несіть його вітри!
Тобі до мене 9 кроків...
І 9 кроків до зими!
