Вслухування, всестихання.
Строгий Піст.
Що збувається?
Як має статись?
По природі,
по людині
в іпостасях
Ріст.
Жив Іва́нов,
ждав слухняно.
Що – нежданність.
Не алкав просунуть пензля
в світу діри:
щоб змахнули пил
із лиця віри:
Де страшний одкрився Бог
і атмосфера –
першозданність…
Руки – маски зла викручували –
у Іва́нова…
Як не віра –
то спокуса,
відкрути,
із себе відітни – і викинь.
Час лизали – задоволені голоязики.
Усихав, втрачавсь,
злизавсь Іва́нов…
І ще Микола Гоголь –
заступивсь;
якийсь п’ятак, і…
от – не стало…
Двадцять літ! природа
з голодригом із-під пензля
не ставала…
спершу мала встати – віра!!..
Це десь купівля, й ще майдан…
а враз на серце – на! – Йордан…
17.01.2006
