На перший погляд - цікавий вираз. А якщо зазирнути глибше в суть самих понять?
Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.
Цині́зм — нігілістичне ставлення до людської культури та/або відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до кого/чого-небудь, що має загальне визнання, повагу.
Оксано, а якшо зазирнути ще глибше?
Якщо в цілклвито рівній мірі поважати і сприймати будь-яке самовираження, від боротьби з тютюнопалінням та водночас сприйняття і поширенням ідей та практики легалайзу всіх інших наркотиків, окрім никотину? Від співчутя жертві одного вбивства та закриванню очей, "сприйняттю з повагою" геноциду цілого народу, який відбувається нині в Китаї? Від поваги та сприйняття рішенню своїх дітей бути гоиосексуалістами і, звісно, "чайлд фрі" та пропагандою "гендерної теорії" з рекламою гомовідносин та одностатевих шлюбів мало не в дитячих садочках?
Вже не кажуу про західну толерантність до країни-агресора, котра віде війну з нашою країною.
Список толерантності, доведеної до своєї протилежності, стрімко продовжується.
Що красномовно свідчить про тяжку хворобу цивілізації.
Стрімко і цинічно "толерантністю" стирають всю різницю між добром та злом.
Ось ще один приклад:
"У США до 15 років в'язниці засудили чоловіка, який викрав прапор ЛГБТ з церкви та спалив його біля стрипклубу." https://www.bbc.com/ukrainian/news-50863455
Одвічна тема добра і зла. Тонка межа... Терпимість і вседозволеність. Зло існує тому, що суспільство його не знищує?..
Отже, якщо виходити із цієї логіки, то
"Нетерпимість - вища форма гуманізму"?
Має місце агальна глибока криза західної цивілізації. В такі перехідні періоди суспільної невизначеності і турбулентності добро і зло більш ніж звичайно змішуються, міняються місцями, утрируються до дикості.
"Нетерпимість - вища форма гуманізму" - виходить, що так, в нинішніх умовах.
Бо треба ж якось компенсувати зло непомірно роздутої, утрированої толерантності.
Характерний приклад зі свіжих новин: трирічний хлопчик сів на дитячу машину і вирушив по завантаженій транспортом дорозі шукати допомоги батьку, в якого стався серецевий напад. Він проїхав пів кіолометра (!!!) і ні одне толерантне падло з тисяч машин що проїздили мимо не поцікавилося, чому малюк на дорозі.
І тільки потім знайшлися ті, хто таки допоміг.
Це може бути здорове суспільсво? Ні. Глибоко хворе. Можливо, навіть невиліковно. https://www.bbc.com/ukrainian/news-50858316
Байдужість, зацикленість на власних справах і проблемах - саме це стало причиною випадку з хлопчиком.
Звісно, будь-які крайнощі до добра не приводять, як і надмір терпимості. Саме надмір. Ви маєте рацію - на превеликий жаль людське суспільство не є саморегульованою системою і відсутність будь-яких обмежень веде до перекосів. Але нетерпимість, як мені видається, призводить до набагато більших бід, фашизм - одне з її облич...
Спрощення постулату про толерантність до мінімалізму трохи мені нагадує фокус із підміною понять.